УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Шкільний парламент Перегонівського НВК

Учнівське самоврядування — це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.

Між радою учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками існує нерозривний зв’язок, як між рівноправними партнерами. Рада учнівського самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, її рішення є обов’язковим для них. У свою чергу рада враховує інтереси й запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служ­би. Виходячи з даних соціологічних опитувань усіх членів учнівського колективу, створюються центри розвитку творчих здібностей, їх кількість буває кожен рік різною. Вона визначається потребами та зав­даннями на поточний навчальний рік.

 

ЕТАПИ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Під час організації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаємопов’язані етапи його розвитку.

Перший етап — організаційна робота. Його головне завдання полягає в зосередженні уваги педа­гогічного та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування, вивчення науково-методичної літератури, проведення нарад з директором, засідань методичних об’єднань класних керівників, батьківських, учнівських зборів із проблем організації учнівського самоврядування в навчальному за­кладі.

На цьому етапі розв’язуються такі питання:

  • розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки школи;
  • визначаються мета й завдання учнівського самоврядування;
  • розробляється документація (положення, інструкції, пам’ятки);
  • визначаються права та обов’язки органів учнівського самоврядування (кожного органу з ураху­ванням структури);
  • обирається актив.

На другому етапі здійснюється безпосередня робота учнівського самоврядування: організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів відповідно до їхніх прав і обов’язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі:

  • розширюється роль учнівського самоврядування в житті школи в міру нагромадження дітьми ор­ганізаторського досвіду
  • створюються нові підструктури (тимчасові формування, об’єднання, клуби за інтересами тощо)
  • розширюються права та обов’язки органів учнівського самоврядування, удосконалюється його структура.

Важливою умовою педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням на третьому етапі є по­стійний пошук нових форм та методів організаційної діяльності учнів.

Практична робота щодо організації учнівського самоврядування в школах починається зі створення творчих груп із представників педагогічного та учнівського колективів. У подальшій роботі це може бути такий орган, який обирається загальношкільними зборами чи конференцією. До його складу вхо­дять досвідчені представники педагогічного колективу та найбільш активні учні. Завданнями цього органу є:

  • розробка та затвердження на загальношкільних зборах (конференції) документації з усіх напрямів роботи учнівського самоврядування;
  • організація дійового контролю за виконанням рішень загальношкільних зборів (конференцій) з цієї проблеми.

 

ФУНКЦІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ

  1. Забезпечення порядку в школі, організація чергувань у школі, класах.
  2. Організація дозвілля на перервах.
  3. Проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок.
  4. Організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
  5. Організація роботи зі збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників.
  6. Організація роботи з благоустрою території школи, шкільної теплиці.
  7. Керівництво роботою гуртків у молодшій школі.
  8. Підготовка й проведення конкурсів, творчих свят, змагань.
  9. Контроль за відвідуванням школи учнями.
  10. Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.
  11. Організація трудових загонів старшокласників.
  12. Надання допомоги в організації оздоровчих таборів молодших школярів.
  13. Проведення соціологічних досліджень із проблем життєдіяльності учнівських колективів.
  14. Участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік.
  15. Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнів­ських колективів.

 

ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ

  1. Аналіз та оцінка реального стану організації учнівського самоврядування в школі, формування комплексу проблем. Яким є учнівське самоврядування сьогодні?
  2. Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для організації консультативної роботи з органами учнівського самоврядування.
  3. Вивчення досвіду участі учнів в організаторській діяльності.
  4. Вивчення науково-методичної літератури з проблем організації учнівського самоврядування, про­ведення педагогічної ради, засідань методичних об’єднань класних керівників, учнівських зборів, кон­ференцій із цієї проблеми.
  5. Розробка переліку ідей, вибір найбільш прогресивної і реалістичної ідеї («Яким сьогодні повинне бути учнівське самоврядування?»); розробка концепції ідеї («Чому так повинно бути?»); створення про­грами («Що, як і коли треба робити?»).
  6. Розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи в міру нагромадження дітьми орга­нізаторського досвіду.
  7. Розробка системи заходів щодо забезпечення гласності роботи органів учнівського самоврядуван­ня.
  8. Діагностика різних аспектів розвитку й функціонування моделі учнівського самоврядування, сис­тематичний моніторинг учнівської думки, створення на їх підставі нових підструктур (тимчасових фор­мувань, об’єднань, клубів за інтересами тощо).
  9. Організація дійового контролю за виконанням рішень учнівського самоврядування.
  10. Створення системи стимулювання творчого самовдосконалення лідерів учнівського самовряду­вання.

 

СИСТЕМА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В НВК

Виходячи з вищезазначеного, в нашому НВК діє учнівська рада самоврядування "Шкільний парламент", метою якої є:

  • Виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей;
  • Створення сприятливих умов для громадської діяльності;
  • Формування активної громадянської позиції;
  • Створення умов для реалізації школярами своїх інтересів і здібностей;
  • Формування вміння планувати, обирати головні напрямки в роботі, правильно розподіляти обов’язки;
  • Формування вміння чітко реалізовувати контроль і перевірку виконання обов’язків, організацію координації дій.

Враховуючи мету, було визначено такі основні завдання:

  • підготовка та проведення конкурсів, творчих звітів, змагань;
  • забезпечення порядку в НВК, організація чергування в закладі, у класах;
  • організація дозвілля на перервах;
  • проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок;
  • організація роботи із збереження шкільного майна;
  • організація роботи із благоустрою території НВК;
  • контроль за відвідуванням учнями НВК;
  • заслуховування звітів органів учнівського самоврядування;
  • проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів.

Діяльність учнівського самоврядування базується на принципах:

  • Добровільність і рівноправність;
  • Конструктивна взаємодія;
  • Пошук згоди та компромісу за будь-яких обставин;
  • Демократичне обговорення рішень;
  • Повага до інтересів і думки кожного, підтримка ініціатив;
  • Особиста відповідальність за виконання прийнятих рішень;
  • Самоорганізація.

Діяльність учнівського самоврядування спрямована на:

  • підвищення якості навчання;
  • зміцнення свідомої дисципліни;
  • організацію позакласно-виховної роботи;
  • розвиток ініціативності і творчої діяльності учнів;
  • реалізацію прав і обов’язків школярів.

Учень у системі самоврядування:

  • усвідомлює свою суспільну значущість;
  • реально оцінює свої можливості та здібності, зміст конкретної роботи й тих функцій, які на нього покладено;
  • засвоює на практиці свої права та обов’язки;
  • формує управлінські уміння;
  • розвиває здатність до самоаналізу, самовиховання, самореалізації;
  • осмислює власну роль у життєдіяльності класу;
  • орієнтується на досягнення соціально-корисної мети;
  • розвиває соціальні якості, життєві компетенції;
  • підвищує громадську активність.

Класний колектив у системі самоврядування:

  • усвідомлення учнями, що всі проблеми класного життя вони вирішують самостійно;
  • участь усіх членів класного колективу в спільній діяльності;
  • розуміння учнями завдань, змісту і сутності колективної діяльності;
  • уміння бачити мету своєї діяльності, формулювати її, визначати шляхи реалізації;
  • уміння самостійно планувати, організовувати роботу, коригувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль;
  • розвиток уміння прогнозувати, аналізувати свою діяльність, об’єктивно її оцінювати;
  • пошук ефективних форм і методів діяльності колективу.

Класний керівник у системі самоврядування:

  • консультант, порадник, партнер;
  • сприяє демократизації життя в класі;
  • контролює умови для навчання та змістовного дозвілля учнів;
  • контролює виконання шкільного режиму, процес фізичного вдосконалення учнів, пропагує здоровий спосіб життя;
  • сприяє навчальній, творчій, спортивній діяльності учнів, створенню різноманітних гуртків, об’єднань за інтересами;
  • контролює дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правомірної поведінки, організацію чергування в класі;
  • проводить (з залученням школярів) масові заходи в класі;
  • проводить соціологічне дослідження серед учнів;
  • сприяє становленню іміджу класу, школи.

 

СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НВК

 

Функції керівних органів Шкільного парламенту

Голова Шкільного парламенту:

  1. Здійснює загальне керівництво учнівського самоврядування;
  2. Готує і проводить засідання мерії;
  3. Спрямовує роботу мерії;
  4. Контролює роботу департаментів;
  5. Організує та проводить учнівські конференції.

Заступники:

  1. Надають щоденну допомогу голові, в разі відсутності – заміщують його;
  2. На засіданнях ради доповідають про виконану роботу;
  3. Контролюють роботу департаментів;
  4. Допомагають в оформленні документації.

Секретар:

  1. Забезпечує оперативне інформування учнів НВК
  2. На засіданнях Ради відповідає за виконану роботу;
  3. Допомагає в оформленні документації.

 

ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ САМОВРЯДУВАННЯ

Навчальна комісія створюється для розвитку пізнавальних інтересів учнів, творчого підходу та активної позиції в навчальному процесі, для пошуку нових навчальних форм у позаурочній діяльності. Займається обліком рівня учбових досягнень учнів, організацією пізнавальних конкурсів, предметних тижнів та вечорів, контролює виконання режиму дня, висвітлює навчальні досягнення учнів, розробляє систему нагород та заохочень.

Культурно-масова комісія відповідає за формування і розвиток творчих здібностей учнів, вияв їх інтересів та нахилів. Планує, організує, проводить колективні творчі справи, організує творчу діяльність у сфері морального, духовного, громадського виховання. Займається підготовкою та проведенням дозвілля, естетичним оформлення свят, контролює зовнішній вигляд вихованців. Відповідає за організацію свят, вечорів відпочинку, конкурсів, екскурсій та культпоходів.

Комісія з питань безпеки життєдіяльності організовує, контролює роботу санітарних постів, контролює поповнення інформаційних стендів, організує профілактичні заходи щодо здорового способу життя.

Спортивно-оздоровча комісія призначена для формування в учнів здорового способу життя, залучення до спорту та фізичної культури, виховання поваги до себе, свого здоров’я і здоров’я оточуючих. Організує проведення спортивних свят, змагань, ранкової гімнастики, займається обліком відвідування спортивних секцій, висвітлює спортивні досягнення учнів НВК.

Санітарно-господарська комісія формує та розвиває трудові навички, відповідальність за результати та якість праці, за навколишнім середовищем. Організує та проводить роботу по збереженню шкільного майна, дотримання санітарно-гігієнічних вимог у класах, дрібного та поточного ремонту, благоустрою пришкільної території, є ініціатором трудових десантів, екологічних місячників.

Комісія з питань дисципліни і порядку контролює додержання правил поведінки, правил для учнів школи, виконання учнями Статутних вимог. Проводить заходи по вихованню правової культури в учнів. Захищає права та інтереси учнів, розробляє й знайомить учнів з правовими документами.

Інформаційна комісія відповідає за випуск стіннівок, за участь в оглядах-конкурсах плакатів, малюнків, за художнє оформлення заходів, забезпечує інформацією, надає інформацію на сайт НВК, поповнює наглядну агітацію закладу, розвиває кореспондентські здібності.